ПТСР характеризується тим, що виникає негайна або відстрочена реакція на травматичну подію. Така подія може бути раптовою, але також може бути і хронологічно розтягнутою. Однією з важливих умов є те, що подія носить загрозливий життю характер і визначається людиною як дуже потужна загроза. Такими подіями можуть бути війни (політичні, етнічні, релігійні), природні та техногенні катастрофи, серйозні нещасні випадки, терористичні акти, сексуальне насильство, травма, операція і т.д. Такі події можуть бути пережиті безпосередньо або побічно, тобто людина стає свідком того, як інші отримали серйозну травму або були схильні до серйозної небезпеки, або були вбиті.
Для людини з ПТСР характерно важкий емоційний стан, різке зниження адаптивних здібностей і когнітивних функцій, присутнє почуття страху, безпорадності і жаху. Також можуть відбуватися зміни у вазі і харчовій поведінці. Низький рівень фізичних навантажень, зловживання алкоголем і психоактивними речовинами сприяють погіршенню загального стану здоров'я. Іншими словами, знижується загальна якість життя.
Цей розлад може зберігатися протягом декількох років і ускладнюватися тривожними станами і нервовими зривами.
Психотерапія повинна проводитися негайно, якомога ближче за часом до психотравмуючих подій, а за тривалістю бути по можливості більш тривалою.
Психотерапія при ПТСР повинна бути спрямована на створення нової моделі життєдіяльності, афективне переосмислення травматичного досвіду, відновлення відчуття цінності власної особистості, а також відновлення можливості подальшого функціонування в світі. Суть психотерапії ПТСР - в інтегративному підході.